Автор: Петро Ткачишин
Анастасія Мартиненко та Анна Понікарчук засновниці екологічного бренду OZERO - першого в Україні Zero Waste магазину. При зустрічі дівчата вибачаються за невеличкий гармидер, адже вони оздоблюють свій перший шоурум. З екологічними чашками в руках та з посмішкою на обличчі засновниці екологічного бренду розповіли чому стали прихильниками культури Zero Waste, для чого відкрили соціальне підприємництво, як жити без відходів і чому це практично, економно та здорово та чому сортування сміття – це не панацея для вирішення сміттєвої проблеми.
Хто придумав втілити культуру Zero Waste в побутове життя?
Концепцію "0 відходів" в побутовому житті започаткувала Беа Джонсон. До неї цей термін використовували виключно в індустріальному контексті: по відношенні до фабрик, заводів та інших підприємств, які не викидають відходів на звалища. Одного разу, Джонсон зрозуміла, що хоче зменшити кількість сміття і вирішила розпочати зі своєї сім’ї. З 2008 року вони почали жити за концепцією Zero Waste і до нинішнього дня щороку викидають на звалище лише півлітрову банку сміття.
Зараз цей рух став всесвітнім. Беа Джонсон має більше мільйона послідовників по всьому світу. Також вона написала книгу «Zero Waste home», в якій вона зазначила, що її мрія – щоб люди по всьому світу змінили свої споживацькі звички і продукували менше сміття у всіх сферах життя. Тобто її мета – це Zero Waste у всьому світі і на всіх рівнях. На її думку – це можливо.
Як ви стали адептами філософії "0 відходів" і чому?
Аня: Я про шкідливість сміття почала задумуватися ще в школі, але переломним моментом був день, коли я побувала на сміттєзвалищі біля Києва і побачила на власні очі, як це страшно виглядає: величезна гора, на якій лежить сміття, серед якого і моє. Я не одразу перейшла на Zero Waste, але почала активно шукати варіанти, як зменшити кількість відходів, і як правильно його сортувати. Згодом я стала лектором освітнього проекту «Україна без сміття. Сортуй заради майбутнього», де й познайомилася з Настею. У школах ми читали лекції про те, як сортувати сміття, і діти з цікавістю сприймали інформацію про те, як пластикова пляшечка може перетворитися на щось корисне. Але коли ми поверталися від учнів додому, то усвідомлювали, що не все їм розказали: що речі з переробленого пластику не вічні і вони, рано чи пізно, потраплять на звалище і будуть завдавати шкоди природі; розуміли, що ми їм не сказали, що сміття можна взагалі не утворювати, що є зовсім інший шлях. І тоді я почала задумуватися над тим, щоб власними силами поширювати ідею "0 відходів".
Настя: В моєму житті не було якогось переломного моменту, після якого б я захопилася культурою "0 відходів". На момент знайомства з Анею, я навчалася на програмі соціального підприємництва в Українській Соціальній Академії, куди прийшла з ідеєю пошиття екологічних мішечків, а також багаторазових жіночих засобів жіночої гігієни. В якийсь момент ми вирішили, що наші лекції про сортування – це боротьба з результатами проблеми, а ми можемо впливати також на причину – не утворювати сміття. Ми повірили в те, що можемо популяризувати культуру "0 відходів" за межами нашого особистого життя і зрозуміли, що не можемо лише розповідати людям, що не можна купувати ті чи інші одноразові речі. Нам захотілося запропонувати альтернативу і ми вирішили, що потрібно відкривати перший в Україні Zero Waste магазин, щоб люди мали можливість купувати екологічні речі: горнятка, зубні щітки, мішечки тощо. Спершу ми вагалися, адже в нас не було ніякого досвіду в підприємництві, але одна з наших партнерок, яка також мріяла про Zero Waste магазин і була більш сміливою, одного разу сказала нам: «а давайте спробуємо».
Де ви купуєте товари і чим керуєтеся при виборі?
Купуємо у Франції, Німеччині, Туреччині, Китаї. Ми намагаємося шукати товари, щоб їхній виробник мав гідні умови праці, екологічність при виробництві, щоб вони були зроблені з екологічних матеріалів. Наприклад, ми раз знайшли в Україні металеві бритви, які були дуже дешеві. Коли ми запитали з чого їх роблять, то нам сказали – з плавметалів. Але нічого конкретного виробник не сказав: зокрема, скільки отримують працівники, які їх виготовляють, якщо бритви такі дешеві. Також один з факторів, який впливає на наш вибір – щоб виробник частину прибутку віддавав на соціальні проекти. Якщо підсумувати, то цінності бренду, у якого ми купуємо продукцію, повинні співпадати з нашими цінностями.
Як перехід на Zero Waste вплинув на ваше побутове життя?
Щодо змін у побуті, то звісно коли ти починаєш змінювати те, що ти раніше робив роками, то спершу трохи незвично і навіть страшно. Наприклад, ти йдеш в магазин зі своїм мішечком, тобі пропонують все покласти в одноразовий пакет, а ти відмовляєшся і думаєш: «а що мені скажуть люди, а може відмовлять?», але коли ти наважуєшся і вперше робиш це, то ти розумієш, що це насправді навіть весело, і тебе люди починають підбадьорювати. Навіть працівники на касі в супермаркеті, або бабусі на ринку кажуть тобі: «Ой, як гарно, а де ви такі взяли? А ви самі пошили?». І ти починаєш отримувати від цього задоволення. Не можна різко перейти на Zero Waste стиль життя. Це поступовий шлях, який зазвичай починається з відмови від одноразових пакетів.
Часто доводиться чути, що важко відкрити свою справу, адже потрібно багато стартового капіталу. Де ви взяли кошти, щоб втілити ідею першого Zero Waste магазину?
Насамперед, ми вирішили спершу протестити ідею магазину в інтернеті: створили сторінку у Facebook і написали «coming soon – перший Zero Waste магазин в Україні». У відповідь ми отримали безліч позитивних відгуків і зрозуміли: треба діяти. Ми не хотіли брати інвестиції ззовні, тому вкладали виключно свої кошти. Ми скинулися і купили 6 коробок зубних щіток: продали і купили ще більше. Надалі ми б хотіли залучати грантові кошти для освітніх проектів, щоб створити комплексну освітню програму і навчати по ній школярів.
Наскільки ви зараз успішні як соціальне підприємство? Звідки ви отримуєте прибуток? І яка у вас соціальна складова?
Насамперед, це товари, які ми продаємо. Також – це екоадаптація підприємств та офісів. Ми пропонуємо компаніям зробити їхні офіси більш зеленими: хтось хоче лекції на тему екології для персоналу, хтось хоче роздільні баки для сміття.
Щодо соціальної складової, то ми проводимо благодійні лекції про життя без відходів. Здебільшого це школи та дитячі садочки. Соціальну складову також несуть товари, які ми продаємо, адже наша головна місія – просвітницька і наші товари несуть в життя людей цінну інформацію, яка потім їм дозволить приймати правильні рішення і продукувати менше сміття. А це і є наша мрія. Зрештою, коли ми робимо екоадаптацію, це також мабуть соціальна складова, бо всі ці люди розкажуть про почуте своїм родинам, хоча ми й отримаємо за це гроші.
Що зазвичай кажуть люди, які скептично налаштовані до культури "0 відходів"?
Найперше, скептики вважають, що одна людина не може ніяк вплинути на загальну ситуацію. От нам кажуть: «якщо ти перестанеш використовувати одноразові пакети, то що, ти сама вирішиш проблему зі сміттям?» Але ми віримо, що саме кожен з нас може вирішити цю проблему. І саме з кожного з нас починається боротьба з проблемою сміття.
Хтось каже, що в нас немає куди здавати відсортоване сміття, тому, мовляв, вони не будуть його сортувати. Багато хто жаліється, що екологічні товари є дорогими. Але насправді так здається лише на перший погляд. Адже якщо добре порахувати, то вони виходять навіть дешевшими, адже служать довше і щонайголовніше, зберігають здоров'я.
Скептикам ми також розповідаємо про інші практичні переваги Zero Waste. Наприклад, що не потрібно виносити сміття щодня: спершу ти його виносиш раз на тиждень, потім раз на два тижні, і так поступово зменшуєш і зменшуєш. Також сміття перестане погано пахнути. Для цього треба органіку збирати окремо і у вас у сухому відрі перестане накопичуватися сморід.
Навіщо штурхати щоразу чоловіка «Винеси сміття, винеси сміття». Вже не треба буде виносити сміття!
Пластик, скло і папір можна здати на переробку. А що робити з органікою за концепцією "0 відходів"?
Перетворювати на добриво. Навіщо це робити? Є дві причини – це дуже весело (сміються), і це справді дуже важливо, тому що, коли органічні залишки везуть у зав'язаних кульочках на звалище, вони з часом утворюють небезпечний газ-метан, який є вибухонебезпечним. Натомість якщо органічне сміття компостувати, то ця небезпека зникає. Бахато хто нам закидає, що це неможливо робити, якщо ти живеш у багатоповерховому будинку. Але все можливо і ми це можемо довести власним прикладом.
Настя: У мене є компостне відро, яке я придбала. Аня сама собі його зробила. Є два способи, як компостувати органіку: перший – можна збирати органіку у відрі, а потім присипати його бокашами – це мікроорганізми, схожі на висівки. Коли відро заповнюється, ви закопуєте все це десь біля свого будинку. З часом там утворюється добриво. Другий варіант – можна завезти домашніх улюбленців (сміються) – хробачків. Психологічно спочатку це звісно нелегко. І звучить ніби не дуже приємно, але насправді ці хробачки з'їдають цю органіку, утворюючи добриво і його можна прикопувати у свої рослинки або на городі, якщо це приватний будинок.
Я закопую біля під'їзду. Я домовилася про це з сусідами і всі нормально до цього ставляться, особливо процес закопування люблять дітки і питаються, чи треба допомогти.
В Німеччині наприклад існують громадські компостери, а також є служба, яка забирає органіку у людей безпосередньо з житла. Ми мріємо, щоб громадські компостери були у кожному українському місті. В Україні такий компостер поки є лише один у Львові – в Парку культури.
Чому важливо людям пояснювати, що лише сортування сміття не вирішить проблему шкідливого впливу відходів на екологію?
Тому що, якщо закріпити в головах людей думку про сортування як панацею, то ми матимемо таку проблему, яка виникла зараз у Швеції. Там сортують сміття, але тим не менш існують проблеми через великі звалища сміття. В них зараз йде така собі маленька революція, яку веде п’ятнадцятирічна дівчинка, яка сказала: «навіщо стільки виробляти? Щоб потім це все викидати? Давайте не будемо стільки виробляти і стільки споживати». "0 відходів" саме про це – щоб менше виробляти і менше споживати.
Чи є нині в українському суспільстві розуміння того, що проблема зі сміттям безпосередньо впливає на їхнє здоров’я?
На жаль, часто люди думають, що проблема зі сміттям є абстрактною, чи не загрожує нашій безпеці. Але насправді люди самі собі шкодять. Під Києвом є звалище висотою в 30 поверхів, і площею як 89 футбольних полів. Це сміття під дією сонячних променів та опадів руйнується на дрібні частинки і потрапляє в ґрунт, потім у воду, а ми цю воду п’ємо. Часто також доводиться чути, що в нас немає океану, тому проблема сміття в океані взагалі нас не стосується. Але потрібно пам’ятати, що ми купуємо рибну продукцію, яку цілком ймовірно привозять з океанських країн. Тобто ми їмо рибу, яка харчується сміттям. Також ми споживаємо морську сіль, на яку не можуть не впливати ті відходи, які плавають в морі.
Але з іншого боку ми бачимо позитивні тенденції – багато людей відкриває очі на проблему екології, і що цю проблему можна вирішувати. Саме на цій хвилі ми б хотіли зробити популярним рух "0 відходів", і щоб кожна людина дізналася про цей рух.
Якщо повернутися до вас і до магазину, в якому ми зараз спілкуємося. Які переваги ви отримаєте від того, що вийшли за межі онлайн?
Насамперед, нарешті в нас буде нагода почати втілювати нашу мрію: ми завжди прагнули відкрити освітній простір, де могли б проводити лекції на екологічну тематику. Також, ми зможемо тут тримати весь наш товар, тому що наші домівки вже настільки ним переповнені, що нагадують склад. Важливою перевагою для нас також буде можливість демонструвати наші товари усім зацікавленим. Часто нас запитують: «де можна подивитися вашу продукцію?». Тепер таке місце буде. І ще одна перевага - шоурум буде нам слугувати як офіс – ми тут працюватимемо значно ефективніше, ніж наприклад в кафешках.
Яке ваше бачення подальшого руху? Чого ви хочете досягти своєю діяльністю?
Ми хочемо достукатися до всього світу, а для цього потрібно розбудити дуже багатьох людей. Проблема в тому, що світом правлять великі корпорації, які, наприклад, пропонують стаканчик за 10 копійок, а шкода яку несе цей стаканчик – мільйони гривень: виготовлення, забрудення сфери, використання ресурсів, транспортування. Наша задача – поширювати рух Zero Waste, щоб він заполонив всю планету і розказувати людям про альтернативу одноразовим речам. Також у нас є мрія, щоб концепцію "0 відходів" прийняли уряди всіх країн світу. Це все дуже цікаво. Це захоплює і важко зупинитися. Якщо говорити про найближчі наші плани, то цієї зими ми хочемо написати дитячу інтерактивну книгу, в якій ми розповідатимемо, наприклад, з чого зроблене скло, скільки воно живе, як воно видобувається – щоб в свідомості дітей з раннього дитинства закладалася інформація про те, як берегти екологію.