Автор: Марійка Шелія
Євромайдан та війна з Росією стали тими подіями, що ще раз нагадали світовій спільноті про Україну. Дехто вперше дізнався, що це не Росія, а хтось був вражений активності наших громадян. Однак, пройшло більше чотирьох років з початку бойових дій на сході України і все більше відчувається втома Заходу від протистояння з Росією. І саме на дипломатів зараз покладено завдання представляти Україну в таких непростих умовах.
Олександр Щерба – повноважний посол України в Австрії з 2014 року, який у 2004-2008 роках працював радником у посольстві України у Вашингтоні. Ми поговорили з паном послом про творення нового образу України у західних державах, важливість зміни стереотипів та успішні австрійсько-українські проекти.
- Пане Олександре, ви почали представляти Україну в Австрії у найважчі часи, в період початку війни з Росією. Чого вже вдалося досягти за ці декілька років?
Для мене було важливим, аби Україна почала звучати в Австрії і відповідати на ті питання, які ставили австрійці. Необхідно було давати відповіді щодо того, що відбувається у нашій державі. І посольство, скажемо так, перестало ховатися від публічності. Адже до цього в посольстві майже рік не було посла. Це не закид на адресу колег, які були до мене, але так сталось.
Після приїзду до Відня, я почав виходити у прямі ефіри під час прайм-тайму по Першому австрійському каналу, де пояснював українську ситуацію. Також у лютому 2015 року в мене була телевізійна дуель із російським послом.
Окрім відповідей на питання західної спільноти, для мене було важливо, аби бізнес двох країн почав активно спілкуватися. Для цього нами був створений клуб інвесторів при посольстві. У цьому клубі регулярно зустрічаються підприємці, представники бізнесу та обговорюють політичні й економічні матерії.
Між Австрією та Україною вже є великі і важливі проекти. Не дарма ж Австрія є п’ятим за розміром інвестором в економіку України. Окрім цього, саме австрійська страхова компанія УНІКА стала страховою компанією №1 в Україні. Відбуваються направду позитивні зрушення.
Я бачу співпрацю з Україною насамперед в економічній сфері. Звичайно, я маю також говорити і про культуру та освіту. Але сьогодні є величезна зацікавленість серед австрійців саме в економічному потенціалі України. У тому, аби прийти у нашу країну із великими інвестиціями. В Австрії справді є така готовність. Проте існує і великий страх. Страх знову розчаруватися. Адже Австрія часто зачаровувалась Україною, а потім розчаровувалась. Захід загорався вірою в нас, а потім ця віра була травмована. Тому, коли сьогодні ведеться діалог з інвесторами, з підприємцями, я бачу величезне прагнення знову повірити в Україну. Тому ми маємо дати дуже вагомі аргументи і насамперед щодо того стереотипу, який висить над Україною – стереотипу корумпованої країни. Ми прагнемо зробити так, щоб вони зрозуміли – Україна очищається.
- Але якщо казати не тільки про останні декілька років співпраці, а оцінювати весь період, то чого вдалося досягти? Адже між Австрією та Україною вже 25 років дипломатичних стосунків.
У першу чергу це можливість більше дізнатися один про одного, дослідити культурні аспекти. У культурному плані помітна велика симпатія до українців. Проте зараз співпраця Австрії та України переживає часи випробувань. Австрія – це країна-міст, країна яка процвітає тоді, коли схід і захід мають взаєморозуміння і атмосферу кооперації. Зараз ця атмосфера переживає непрості часи і Австрії дуже важко в цій ситуації. По-перше, їм важко знайти правду, а по-друге, важко знайти себе в цій ситуації.
Як я вже казав, австрійці бачать себе як країну-міст. А друге важливе в тому, де душа Австрії - вона у культурі. І це не тільки відомий всім Моцарт, це не тільки зовнішня краса цієї країні, а також і ставлення до життя. Австрійці – це рафінована нація, яка дуже любить красиве та оригінальне. Саме тому вони інвестують і приділяють увагу тому, що для них найважливіше – культурі. Це і є ключ до успішної співпраці.
- Стосовно економічного потенціалу зрозуміло, але що українці можуть взяти від культурної співпраці із західними країнами? Зокрема із Австрією?
Австрійці вважають, що вони знайшли секрет щастя. Цей секрет називається нейтралітет. Вони справді впевнені, що це універсальний рецепт хорошого життя. Такий формат Австрія пропонує й Україні. Ми можемо з цим погоджуватися або ж ні. Думати, чи підходить це Україні або ж не дуже, але цьому безумовно можна повчитися. В австрійців виходить жити так, щоб бути зі всіма у гарних стосунках.
Але не тільки українцям є чому вчитися – австрійці також мають, що взяти від нас у культурному плані. Як на мене, вони можуть навчитися від українців трохи принциповості і впертості в тих питаннях, коли йдеться про важливі та формуючі нас цінності.
Найкращий образ України для західного світу – це держава, в якій громадянське суспільство має вплив.
- Останніми роками активісти, історики, політики та митці говорять про необхідність формувати новий образ України серед західних країн. На Ваш погляд, яким має бути новий образ України?
Найкращий образ України для західного світу – це держава, в якій громадянське суспільство має вплив. А також та країна, в якій вчорашні активісти стають членами Парламенту та долучаються до творення держави. Важливо також показати, що Україна – це країна, де влада прислухається до думки своїх громадян. Не тільки до позитивних моментів, але й до критики.
З мого власного досвіду, дуже позитивно сприймається образ нової та оригінальної України. Наприклад, коли до Австрії з концертом приїхав український гурт Dakh Daughters, то це була справжня сенсація. Австрійці були здивовані такою цікавою та якісною музикою. Тому я вважаю, що наш образ має складатися з декількох елементів: з одного боку ми поважаємо своє коріння, розмовляємо своєю мовою, цінуємо власну культуру, а з іншого боку Україна – це сучасність. Це щось свіже, оригінальне та живе.
- Як дипломати можуть долучитися до формування новітнього образу України?
Посольства – це державні установи, які планують свої заходи на рік вперед. А культурна сфера передбачає, що проекти та нові віяння можуть виникати спонтанно. Відповідно, часто посольства не встигають бути на передньому плані всіх культурних процесів, але ми прагнемо до цього. У той же час, дипломати не можуть відігравати основну скрипку у побудові образу України, адже цей процес дуже живий і швидкий. Але саме дипломати – це та сила, яка допомагає молодій і сучасній Україні виходити на світову арену. Ми бачимо свою місію саме в цьому.